1. Базові умови експортно-імпортних перевезень - Інктотермс Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності, пов'язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах. Часто сторони, що укладають контракт, незнайомі з різною практикою ведення торгівлі в країнах одна одної. Це може стати причиною непорозумінь, спорів і судових проваджень з усіма пов'язаними з цим марними витратами часу й коштів. З метою вирішення вищезгаданих проблем, МТП в 1936 році вперше опублікувала звід міжнародних правил тлумачення торговельних термінів. Ці правила відомі як "Інкотермс-1936". Пізніше були внесені зміни та доповнення 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 і, на сьогодні, 2000 року, для узгодження цих правил із сучасною практикою міжнародної торгівлі. Основною причиною послідовних редакцій Інкотермс була необхідність адаптувати їх до сучасної комерційної практики. Так, після перегляду 1980 було введено термін Франко перевізник (тепер FCA) для розгляду частих випадків, коли пунктом одержання товару при морській торгівлі більш не був традиційний пункт FOB (проходження через бильця судна), а пункт на суші перед навантаженням на борт судна, де товар було покладено до контейнеру для наступного транспортування морем або комбінацією різних транспортних засобів (так звані змішані або мультимодальні перевезення). Далі, після перегляду Інкотермс у 1990 статті, які стосуються обов'язків продавця надати підтвердження поставки, дозволили замінити паперову документацію EDI- повідомленнями за умови, що сторони заздалегідь домовилися здійснювати спілкування за допомогою електронної пошти. Немає необхідності говорити, що постійно прикладаються зусилля з удосконалювання складання та представлення Інкотермс із метою полегшення їхнього практичного здійснення.

Для скачивания файла(ов) необходимо пройти авторизацию или регистрацию: