1. Поняття, місія і напрямки діяльності підприємства. Підприємство – це організаційно відокремлена і економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги). Кожне підприємство має історично сформовану конкретну назву – завод, фабрика, шахта тощо. Кожне підприємство є юридичною особою, має закінчену систему звітності та обліку, системний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку з власною назвою, а також товарний знак. Головні напрямки діяльності: -вивчення ринку товарів, абоситуаційний аналіз -інноваційна діяльність -виробнича діяльність -комерційна діяльність -післяпродажний сервіс Кожне підприємство має свою місію, або генеральну мету, тобто чітко окреслену причину його існування. У більшості випадків місією сучасного підприємства можна вважати виробництво продукції для задоволення потреб ринку і одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку. На основі місії підприємства формулюються і встановлюються загальнофірмові цілі. 2. Правові основи діяльності підприємства. Підприємства мають діяти в межах законодавства, що регулює усі напрямки його діяльності. З поміж усіх юридичних актів визначальними є Закон України про підприємництво та статут підприємства, колективний договір. Закон про підприємництво: визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення і ліквідації, механізм здійснення ним підприємницької діяльності; створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно і системи господарювання; забезпечує самостійність підприємств, чітко фіксує їх права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини з іншими господарюючими суб’єктами та державою. Будь-яке підприємство діє на підставі власного статуту, тобто зібрання правил, що регулюють сукупну їх діяльність, взаємовідносини з іншими господарюючими суб’єктами. Велике значення має також трудовий договір – угода між трудовими колективами в особі профспілки та адміністрацією, що укладається щорічно і не може суперечити діючому законодавству. Колективним договором регулюються виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу з адміністрацією усякого підприємсчтва, яке виконристовує найману працю. 3. Класифікація підприємств. Досить повна класифікація забезпечується такими ознаками: 1)мета і характер діяльності (комерційні, некомерційні) 2)форма власності майна (приватна, колективна, державні, спільні). 3)належність капіталу (національні, закордонні, змішані). 4)правовий статус і форма господарювання (одноосібні, кооперативні, орендні, господарські товариства). 5)галузево-функціональний вид діяльності (промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, торгівельні, виробничо-торгові, товарно-посередницькі, іноваційно-впроваджувальні, лізінгові, банківські, страхові, туристичні тощо). 6)технологічна і територіальна цілісність (голловні, дочірні, асоційовані, філії). 7)розмір та чисельність працівнків (малі, средні, великі). Існують також добровільні об’єднанн підприємств: 1)асоціації – найпростіша форма договірного об’єднання підприємств з метою постійної координації господарської діяльності. 2)корпорація – договірне об’єднання господарчих суб’єктів на основі інтеграції їх науково-технічних, виробничих та комерційних інтересів, з делегуванням певних повноважень централізованого регулювання кожного з учасників; 3)консорціум – тимчасові статутні об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення загальної мети. 4)концерни – форма статутних об’єднань підприємств, що характеризується єдністю власності і контролю. 5)картелі - договірне об’єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності. 6)синдикати – організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створення спільного збутового органу. 7)трести – монополістичне об’єднання підприємств, що раніше належали різним підприємям, в єдиний виробничо-господарський комплекс. 8)холдінги – державницьке інтегроване товариство, що само безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої фінансові кошти для придбання контрольних пакетів акцій інштих підприємств, які є учасниками концерну. 9)фінансові групи - об’єднання юридично та економічно самостійних підприємств різних галузей народного господарства.